лудити — джу/, ди/ш, недок., перех. Наносити олив яне покриття на поверхню виробів з металу. •• Луди/ти о/чі кому, чиї казати неправду … Український тлумачний словник
лудити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лудити — вабіць, клікаць … Старабеларускі лексікон
лудити — оббріхувати, ошукувати; вабити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
перелуджувати — ую, уєш, недок., перелуди/ти, уджу/, у/диш, док., перех. 1) Лудити ще раз або повторно, заново, по іншому. 2) Лудити все чи багато чого небудь, одне за одним … Український тлумачний словник
вилуджувати — ую, уєш, недок., ви/лудити, джу, диш, док., перех. Вкривати полудою … Український тлумачний словник
луджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити. 2) у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби) … Український тлумачний словник
лудження — я, с. Дія за знач. лудити … Український тлумачний словник
лудитися — и/ться, недок. Пас. до лудити … Український тлумачний словник
полудити — луджу/, лу/диш, док., перех. 1) Док. до лудити. 2) Вилудити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник